Нове дослідження головного мозку відкрило нові деталі біологічного механізму, що залучений у природне забування довготривалих спогадів.

Результати цієї роботи допоможуть розробити нові шляхи для керування втрати пам’яті при хворобі Альцгеймера та слабоумстві.

Дослідження було проведено науковцями з Единбургзького Університету, Сполучене Королівство, а результати опубліковані у виданні The Journal of Neuroscience.

«Наша робота була присвячена біологічним процесам, що відбуваються у головному мозку, коли ми забуваємо щось».

Зазвичай процес забуття інформації розглядається як помилка однієї з основних функцій пам’яті: таких як сприйняття, кодування, зберігання та відтворення інформації.

Проте згідно з даними останнього дослідження, втрата спогадів може бути добре організованим процесом активного видалення, а не звичайним збоєм головного мозку.

У попередніх роботах, команда показала, що після того, як інформація була зібрана, вона зберігається і підтримується хімічними сигналами між клітинами головного мозку, які використовують спеціальні сигнальні білки, які носять назву АМРА рецептори.

Клітини головного мозку спілкуються між собою завдяки інших структур – синапсів. Чим більше рецепторів АМРА розташовано на синапсі, тим сильнішою є пам’ять, пояснюють дослідники.

Блокування видалення АМРА рецепторів подовжило життя спогадів

У своєму дослідженні науковці дізнались, що клітини головного мозку активно знищують рецептори АМРА на своїх синапсах. Тому, з часом, пам’ять стає гіршою, оскільки кількість рецепторів АМРА поступово зменшується.

Дослідники випробували свою гіпотезу, блокуючи знищення АМРА рецепторів. Вони використали речовину, яка сприяла прикріпленню рецепторів до мембрани клітин.

«Ми дізнались, що, блокуючи знищення рецепторів, після формування довготривалих спогадів, можна досягнути збільшення природної тривалості існування декількох типів спогадів.»

Вони зробили висновок про те, що цей процес забуття, може відігравати важливу роль у відповіді на пристосування до нових умов середовища.

Дослідники вже почали вивчати сполуки, які можуть гальмувати знищення АМРА рецепторів, з метою можливого лікування втрати пам’яті у пацієнтів з хворобою Альцгеймера та іншими формами слабоумства.

Команда припустила, що роль подальших досліджень полягатиме у вивченні того, як зупинка видалення рецепторів, може вплинути на здатність здобувати та відтворювати спогади.

Дослідники зробили такий висновок: