fbpx

Скільки спали люди раніше?


Скільки спали люди раніше?

Світло, телевізор, інтернет та кофеїн – все це ми звинувачуємо у зменшення кількості годин, які ми проводимо у ліжку, переглядаючи кольорові сни, в порівнянні з тими днями, коли ці засоби розкоші ще не з’явились. Дуже часто нестачу сну пов’язують зі збільшенням надлишкової ваги, розладами настрою та сучасними хворобами. Проблема цієї суперечки в тому, що ми не знаємо, скільки люди спали до появи кави та лампочок.

Дослідження, яке було опубліковане у виданні Current Biology, спробувало відповісти на це запитання. Вони розглянули спосіб життя трьох груп, що належали до передіндустріального періоду (передсільськогосподарського) і подивились чи їхні режими сну відрізняються від сучасної урбаністичної групи. На великий подив, виявилось, що у багатьох аспектах вони не відрізнялись.

Серед груп, які досліджувались були Хадза з північної Танзанії, Жухансісан з пустелі Калахарі, у північній Африці та Тсімане у Болівії. Всі жили за рахунок полювання та збирання їжі. Дослідники попросили волонтерів до помогти їм. 94 добровольці погодились допомогти науковцям. Для цього вони носили пристрої, що записували рівень руху та стан судин, що знаходяться безпосередньо під шкірою ( вони записували звуження підшкірних судин, яке трапляється, коли люди живуть у середовищі, де температура не підтримується на одному рівні: судини звужуються, для того щоб забезпечити органи та мозок кров’ю). Дослідники також помістили датчики, що визначають вологість та температуру, у місця, де волонтери відпочивали вночі для того, щоб з’ясувати чи ці значення можуть допомогти визначити години сну.

Загалом дослідники зібрали 1,165 днів даних. Вони дізнались, що люди з трьох груп спали 5.7 – 7.1 годин на день, що в середньому становило близько 6.5 годин. Цей результат значно нижчий за середні показники сну у мешканця урбанізованого міста. Адже в місті нормою є середні 7.5 годин на день.

Жодне з досліджуваних племен не лягало спати відразу після заходу сонця. Вони проводили ще в середньому 3.3 години після настання темряви, займаючись своїми справами. Їхній режим сну регулювався скоріше температурою чим сонячним світлом, а для того щоб предмети охололи необхідно декілька годин після заходу сонця.

Дослідження також поставило під сумнів те, що сієста є ознакою людської поведінки, яка втрачається під впливом сучасних способів життя. Адже волонтери рідко мали денний сон влітку (приблизно раз на 5 днів), та майже ніколи взимку.

Проте звичайно були помічені відамінності. Мисливці-збиральники виявляли сезонну мінливість щодо кількості годин сну. Вони спали практично на годину більше взимку чим влітку, в той час як сон жителя міста змінюється не більше як на 20 хв. Напевно найцікавішим є той факт, що майже ніхто не страждав від безсоння, на що скаржаться більше 20% населення індустріальних міст.

Тому питання того, чи можуть чогось навчити мисливці-збиральники сучасний світ залишається спірним. Більш детальне дослідження їхнього життя може допомогти знайти способи боротьби з безсонням. Проте наступного разу, коли хтось скаже, що сієста є природною частиною життя, а не звичайною відповіддю на веселощі після опівночі, ставтесь до цього скептично.