Структурні погіршення головного мозку пов’язані зі старінням можуть бути вирішені довготривалими аеробними вправами, починаючи з середнього віку, згідно з дослідженням, що було опубліковане у PLOS Biology.

Кволість та проблеми з пізнавальними процесами головного мозку можуть супроводжувати старіння, а вправи цілком можуть допомогти боротись з ними. Як це працює ще не досить добре відомо, проте розвиток набутого слабоумства, як хвороба Альцгеймера, часто пов’язують з недостатньою фізичною активністю.

Ризик розвитку схожих захворювань зростає разом з віком. Віковий когнітивний дефіцити частково є результатом як змін у функціонування нейронів, також він корелює з дефіцитом у забезпеченні головного мозку кров’ю та з низьким рівнем запальних процесів.

Дослідники нещодавно довідались, що структурні зміни, що роблять гемато-енцефалічний бар’єр менш щільним, спричиняють запалення тканин головного мозку у старших мишей, чого можна уникнути, заставивши тварину здійснювати регулярні пробіжки.

Автори дослідження почали детально досліджувати зміни у головному мозку нормальних молодих та старих мишей, порівнюючи їхню експресію генів використовуючи РНК секвенування, та порівнюючи їхні структури на електронному та флюорисцентному мікроскопах з великою роздільною здатністю.

Як виглядає нормальне старіння?

Команда дізналась, що вікові зміни в експресії генів мали відношення до функціонування кров’яних судин та запалення у корі головного мозку.

Спостерігалась відміна у роботі астроцитів, які є основними клітинами підтримки у головному мозку; втрата періцитів, що оточують маленькі капіляри та венули та підтримують гемато-енцефалічний бар’єр; втрату основних компонентів базальної мембрани, що формує інтегральну частину бар’єру.

Відбулось також підвищення у щільності та активності клітини імунної системи, відомих як мікроглія/моноцити, що прибирають головний мозок від інфекційних агентів та пошкоджених клітин.

цього видно, що нормальне старіння спричиняє порушення нормального функціонування нейроваскулярних одиниць та збільшують імунну активність у зрілій корі головного мозку.

Як фізичні вправи можуть змінити цю ситуацію?

Відомо, що фізична активність зменшує вікові когнітивну відміну та сенсомоторний дефіцит як у людей, так і у мишей.

Для того, щоб дослідити вплив довготривалих фізичних вправ на зміни головного мозку, дослідники забезпечили мишей колесом для бігу з 12-місячного віку – що є еквівалентом середнього віку у людей. Дослідники оцінювали зміни у головному мозку мишей у віці 18 місяців, що еквівалентно 60 рокам у людини, тобто тому моменту, коли ризик розвитку хвороби Альцгеймера починає зростати.

Як молоді так і старші миші пробігали приблизно 2 милі кожної ночі; ця фізична активність покращила можливість та мотивацію старших мишей залучатись до типової поведінки, яка ,здавалось, була пошкоджена старінням.

Тести показали, що вікова втрата перицитів у корі головного мозку була значно зменшена у цих мишей, а інші індикатори дисфункції судинної системи та гемато-енцефалічного бар’єру бути покращені. Число мікроглії/моноцитів також зменшилось.

Тести показали, що вікова втрата перицитів у корі головного мозку була значно зменшена у цих мишей, а інші індикатори дисфункції судинної системи та гемато-енцефалічного бар’єру бути покращені. Число мікроглії/моноцитів також зменшилось.

Дослідники рекомендують приділяти більше уваги розумінню впливу старіння та способу життя на нейрозапальні процеси, деградацію нейроваскулярних одиниць та особливо на порушення функціонування астроцитів та перицитів.